Василівська районна державна адміністрація
Запорізька область, Василівський район
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення (слухання) щодо зміни назви комунального закладу «Василівський історико- архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради

Дата: 27.06.2023 10:12
Кількість переглядів: 139

Фото без опису1. Найменування організатора громадського обговорення (слухання) - Комунальний заклад «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради.

2. Мета: врахування думки жителів Запорізької області щодо зміни назви комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради.

За останній час до комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради надійшло декілька звернень у соціальних мережах від громадян та письмове звернення від І О «Запорізька рада ветеранів АТО» стосовно назви та концепції «Садиби Попова» у зв’язку з небажанням наслідувати імперську історію. Ми запросили експертну оцінку від науковців стосовно цього питання та отримали підтвердження. що презентація музею-заповідника лише як архітектурної пам’ятки, пов’язаної з родиною Попових - це певне звужування її значення і що саме культурно-історичний контекст найбільше презентує весь спектр значення (архітектурного, мистецтвознавчого, музейного, історичного, культурно- формуючого тощо).

Тому керівництвом комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради прийнято рішення запустити громадське обговорення стосовно заміни назви на більш відповідну, яка б повніше передавала концепцію, історичне та культурне значення.

Ще наприкінці 2021 року розпочалася робота над зміною концепції музею в напрямку дослідження мультикультурності земель Нижнього Подніпров’я та Північного Причорномор’я, в реаліях повномасштабного вторгнення, коли збереження національної ідентичності стаю першочерговою задачею, актуальність концепції, яка досліджує і популяризує більш поглиблену історію, що виходить за рамки імперської, є пріоритетною. І хоча ми не можемо повністю викреслити прізвище Попових з історії міста Василівка. важливо розширювати власний історичний та культурний обрій за межі «Садиба Попова».

В давні часи територію сучасного Василівського району заселяли кіммерійці, скіфи, сармати, готи, печеніги, половці, ногайці та інші кочові народи, про що говорить величезна кількість курганів. На околицях місія Василівка, біля підніжжя Лисої гори, де здавна проводилися різні культові обряди численних племен степу, розкопано могильник доби неоліту (V тисячоліття до н. е.), де виявлено понад зо поховань. Про дослідження могильнику писав академік П.П. Толочко в книзі «Археологічні дослідження 1967 року». Поблизу могильника знайдено рештки поселення доби пізньої бронзи (1 тисячоліття до н. е.).

На північний захід від сучасного міста знаходились велетенські річкові плавні Великий Луг. Плавні мали площу понад 400 км2. Вся ця місцевість належала Запорозькій Січі. У Великому Лузі козаки випасали худобу і знаходили в тутешніх плавнях та заростях добрий захист. Тому Великий Луг був символом безпеки й волі.
З ХНІ століття землі, на яких була заснована Василівка, належали Золотій орді, з XV століття - Кримському ханству. З 1705 року саме через наші землі, по руслу річки Конка (Кінські води) проходив кордон Запорожжя із Кримським ханством та Османською імперією. До числа золотоординських городищ (або міст) одностайно відносять поселення без укріплень в урочищі «Великі Кучугури», де на площі понад 10 га відкрито мечеть з мінаретом, баню, багатокімнатний будинок та інші споруди. Еріх Ляссота (австрійський дипломат і військовик; мемуарист), проходячи в 1594 р. вздовж Конки повз Аталикову долину, бачив на одному з островів Великого Лугу городище “Kurzemal’'. Аталикову долину зустрічаємо на мапі Р. Заноні 1767 р. та у «Творах» Яворницького, яка згідно опису, розташовувалася на території Василівського району. Вище, між Конкою і її правою притокою р. Янчекрак, було розташоване городище Актар-мечеть. Д. І. Яворницький наприкінці XIX ст. відзначав, що в урочищі Кучугури знаходяться залишки міста, відзначені на мапі Р. Законі (італійський географ та картограф) як Актат-мечеть, перекладаючи назву як «пуста мечеть».

Деякі джерела так.)Ж вказують, що поблизу річки Карачекрак на рубежі XVII-XVIII ст.ст. існував крупний ногайський аул, на місці якого в 1736 році росіянами було влаштовано редут. Саме його зображено на мапі 1767 р. на південній стороні річки поблизу урочища з такою ж назвою - Карачекрак. Історія зберегла тільки назви стародавніх населених пунктів, які були розташовані поблизу Василівки - це «Карачекрак» та «Аслан-мечеть».
Картографія сер. ХIХ ст. дає можливість простежити містобудівні особливості поселення Василівка того часу, яке розміщувалося на високому місці, що обмежене з заходу балкою Скотуватою та р. Бурчак, з півдня балкою Злодійською, а з північного сходу долиною річки Карачекрак. Поселення розташовувалося на давньому шляху, що проходив з північного сходу на південний захід, саме у місці броду (переправи) й виникли перші оселі. Шлях, що підходив з північної сторони, перетинав річку, а вже на південному березі розходився у різних напрямках. Саме неподалік від колишнього турецького укріплення, в якому в певний час існував вищезгаданий зимівник, й розміщувалася перша садиба Василя Попова.

Палацовий комплекс, об’єкти якого входять до музею-заповідника, дійсно є унікальним явищем у культурно-історичному житті Південної України, Історичне значення комплексу не менш важливе. З «Садиба Попова» пов’язано безліч історичних фактів, шо органічно вплетені в контексті як загальнодержавної історії, так і с яскравими сторінками історії регіону. Таким чином, змінюючи концепцію, ми повертаємо початкову ідею використання та призначення замку. Спираючись на матеріали особистого архіву Володимира Володимировича Мєшкова - засновника Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» - у замку знаходилися: картинна галерея, галерея зі статуями Грецької міфології, кімнати з колекціями холодної та вогнепальної зброї, велика бібліотека та обсерваторія з метеостанцією. І головне, 15 кімнат, які за згадкою колишніх працівників маєтку були «як музеї». Ці «музейні» кімнати присвячувалися різноманітним культурам і народам, серед яких згадувалися грузинська, японська, китайська, шведська, турецька та інші. Окрім предметів побуту в них були механічні ляльки, що вклонялися гостям, тримали таці з наїдками, стояли біля дверей вартовими і не впускали сторонніх та навіть курили кальян. Також важливо звернути увагу на каретну у якій «знаходилося дуже багато різних повозок, в основному — пасажирські, було, мабуть, штук 80, а може й більше», дві парадні карети з гербами і автомобіль, що був на той час великою рідкістю. Така обширна колекція також наводить на думку про її «музейне» призначення. А наявність оркестру у якому згідно з опису були духові, струнні, ударні інструменти загальною кількістю більше ніж 60 одиниць та заходи, на які запрошували дітей, дозволяють припустити, що і в часи своєї появи замок виконував функцію осередка культурного розвитку.

Наведені факти вказують, що замок був потужним центром культурно- освітньої діяльності та музейної справи, що популяризував предмети .мистецтва світового рівня та використовував новітні, на той час, технології. Важливо зазначити, що також було виявлено джерела, згідно з якими, над проектом палацу працювали архітектори світового рівня, зокрема Л.М. Бенуа. І це також вказує на високий статус та цінність цього місця, як осередка історико-культурної спадщини.

3. До участі в обговоренні запрошуються всі мешканці Запорізької області, депутати Запорізької обласної ради. Департамент культури га інформаційної політики Запорізької обласної державної адміністрації, депутати Василівської районної ради, депутати Василівської міської ради, громадські організації, тощо.

4. Формат проведення громадського обговорення:

Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україною, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 рок)' строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року). Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів .місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах военного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 8 зазначеного Закону визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військову командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.

Тому, з метою дотримання Закону України, громадське обговорення з питання зміни назви комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради відбудеться у форматі:
 • online-конференції на платформі Zoom, посилання на яку буде оприлюднено 30 червня 2023 року на офіційному telegram-каналі https://t.me/dike_pole_online
 • письмового звернення мешканців Запорізької області до керівництва комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей- заповідник «Садиба Попова» Запорізької обласної ради на електронну адресу popov_homestead@ukr.net Зауваження та пропозиції приймаються у довільній формі до 29 червня 2023 року включно.

5. Адреса електронної пошти, номер за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; popov_homestead@ukr.net
Контактна особа - Богданова Вікторія Анатоліївна, телефон: +380964368688.

6. Звіт за результатами обговорення буде оприлюднений у строки, передбачені чинним законодавством.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь