Лиса Гора

Лиса Гора – кам’янистий мис на лівобережжі Каховського водосховища.

Лісовий масив є частиною ландшафтного заказника "Лиса гора" біля міста Василівка Запорізької області. Його територія більше 700 га була включена до природоохоронного фонду 1972 року.

Мис Лиса Гора має вигляд півострова, трикутного за формою, зверненого вершиною на північ. Із західного та східного боків омивається водами Каховського водосховища. До спорудження Каховського водосховища до Лисої Гори впритул підходили плавні так званого Великого Лугу й протікала р. Конка. Ще раніше тут знаходилася заплава Дніпра (західне узбережжя мису являє собою ділянку корінного берега пра-Дніпра – вона збереглася й донині.

Лиса Гора підіймається над рівнем моря на 70-80 м і, знижуючись на схід і південь, переходить у плато. Поверхня плато з південного заходу на північний схід густо прорізана вибалками.

Лісовий масив на його вершині є пам’яткою лісоводства, оскільки насаджений штучно, початок його поклали в 1880-х роках. У ті часи генерал Василь Попов – онук засновника міста Василівки генерала Попова – вирішив поставити замок на горі, сусідній з Лисою. Збережені звідтоді будівлі становлять "Садибу Попова" – історико-архітектурний музей-заповідник, а всі навколишні височини власник маєтку велів засадити деревами. В лісовому масиві на Лисій горі нараховується до 60 різноманітних порід дерев. Найчастіше зустрічаються клени, білі акації, ясени, дуби, сосни (у тому числі кримські) й тополі. Лиса гора представляє інтерес і як пам’ятка геології – її круті обриви над рікою оголюють різноманітні пласти порід. Не менший інтерес ця височина становить і для археологів та істориків. Біля її підніжжя було знайдено могильник V століття до нашої ери (епоха неоліту), численні стоянки кам’яного століття й сліди поселень пізньої бронзової ери.