ОФІЦІЙНИЙ САЙТ ВАСИЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТі

ПОШУК НА САЙТІ

КАЛЕНДАР

« Грудень 2019 »
Пн   2 9 16 23 30
Вт   3 10 17 24 31
Ср   4 11 18 25  
Чт   5 12 19 26  
Пт   6 13 20 27  
Сб   7 14 21 28  
Нд 1 8 15 22 29  

НАЙБІЛЬШ ПОПУЛЯРНЕ

Пошук

Переглядів: 364336 разів

Телефонний довідник

Переглядів: 12944 разів

Василівська міська рада

Переглядів: 12208 разів

Освіта

Переглядів: 11307 разів

Створення Національної кадастрової системи як ніколи раніше наблизило Україну до відкриття ринку сільгоспземель

Світовий досвід – на службі Національної кадастрової

системи України

Однією із основних причин, що спонукала владу до прискорення земельної реформи, була боротьба з корупцією у сфері земельних відносин, де відсутні належний облік і контроль, де кожен розпоряджається державними ресурсами на власний розсуд, де процвітає тіньовий земельний ринок, позбавляючи громадян країни права на справедливість, прозорість і захищеність майнових прав. У земельних питаннях це все втричі важливіше, ніж у будь-яких інших. Світовий досвід, який українські фахівці використали при складанні кадастру, свідчить про те, що тільки публічна інформація про власність на землю може утримувати ринок у цивілізованих рамках.

 

Проект зі створення єдиної системи земельного кадастру розпочався в далекому 2004 році спільно зі Світовим банком, який відкрив Україні кредитну лінію. СБ здійснював подібні проекти по всьому світу та в усіх пострадянських країнах, зокрема. Але до створення системи ведення єдиного кадастру в Україні так ніхто і не прийшов. Перший проект закону про кадастр було розроблено у 1998 році. На ухвалені пізніше закони про кадастр двічі накладалися вето. Закон про Державний земельний кадастр прийняли лише у липні 2011 року. 1 січня ц.р. закон набув чинності, і це можна вважати великим проривом.

 

Кадастр – це гарантія прав та інструмент для забезпечення цих гарантій. Образно кажучи, це дзеркало, що відображає реальний стан справ. Дотепер ніхто з колишніх керівників Держкомзему не зважувався зробити такий кадастр реальністю, тому що це було не тільки політичне питання і ризик викликати шквал критики, а й питання власності, якого багато хто волів би не порушувати, особливо в останні десять років, коли земля стала предметом комерції і капіталізації.

 

На цей час фахівці органів земельних ресурсів зібрали і перевели в електронний вигляд майже 17 млн земельних актів. Останні 20 років змінювалися форми актів, вигляд бланків, і тому довелося вручну оцифровувати ці дані.

Електронна кадастрова карта з’явилася тому, що Держземагентство зібрало воєдино те, що десятиліттями ховали під сімома замками, – місцеві земельні бази, і потім перерахувало всі ділянки з них у єдину систему координат. За півтора року виконано роботу, за яку всі боялися братися попередні 20 років.

 

За такого грандіозного обсягу роботи уникнути помилок не вдалося. За будь-яких обставин уникнути їх було неможливо – адже було розкрито те, що ховали два десятиліття, те, що 20 років вимірювали і реєстрували.

Після того, як на сайті Держземагентства з’явилася публічна кадастрова карта України, багато спостерігачів зауважили ряд помилок, які потім стали підставою і для критичних висловлювань (іноді заслужених), і для необґрунтованих чуток. Зокрема, зазначалося, що на карті вказано не всі ділянки, яким присвоєно кадастровий номер. І цей факт дійсно міг стурбувати будь-якого власника землі, який не знайшов своєї ділянки.

 

Зараз Держземагентство одержує багато дзвінків і повідомлень від власників ділянок, які висловлюють свою стурбованість неточностями на карті. Варто зазначити, що помилки та похибки на кадастровій карті не є підставою для сумнівів у праві на землю, тобто ніяких юридичних і правових наслідків тут бути не може. Іншими словами, громадянам не слід сприймати помилки на карті як сигнал тривоги. Оскільки карта відображає дані, зібрані органами земельних ресурсів за всі роки української незалежності, через низку причин при її складанні закралися помилки, які вже виправляються.

Увесь світ через це пройшов і вибрав саме таку ідеологію відкрити дані і за заявковим принципом виправляти помилки. Така процедура значно коротша, ніж якби спеціалісти органів земельних ресурсів почали це в себе перевіряти. Крім того, багатьох типів помилок фахівці могли б узагалі не побачити – їх може розпізнати тільки сам власник ділянки.

 

Україна і так зволікала з відкриттям даних про землі. І якби не зараз, то навряд чи публічну карту відкрили б у найближчі роки, а це показник відкритості і зрілості суспільства.

 

Держземагентство усвідомлено відкрило карту в такому вигляді для публічного доступу, щоб разом із власниками ділянок визначити й відобразити ділянки коректно. Для цих цілей діє заявковий принцип: якщо громадянин помітив помилку, необхідно зазначити її на сайті, вказавши ім’я, контакти і кадастровий код заявника. На сайті буде сформовано заяву, яку відповідні спеціалісти відразу одержать: нікуди ходити і стояти в черзі не потрібно. Після надходження цих даних агентство перевіряє ще раз дані і вносить корективи.

 

Зворотний зв’язок з власниками ділянок теж був політичним рішенням – таку форму відкритості і співробітництва з громадянами ми вважаємо цивілізованою, але вона ще рідко зустрічається.

 

У жодній країні світу не було кадастрової карти, яка не мала б помилок, а їх виправлення тривало десятиліттями. Україна – не виняток, але оскільки ми одними з останніх запустили кадастр, то маємо перевагу у використанні сучасних технологій, тому в нас цей процес буде коротшим і менш болючим. У Національній кадастровій системі тільки перелік імовірних помилок становить 20 сторінок: неправильна форма ділянки, помилка в координаті або коді тощо. При оцифровуванні десятків мільйонів документів все і не могло бути ідеально. Але двосторонній зв’язок слугуватиме прискоренню робіт з виправлення усіх помилок та неточностей, які на жаль ще мають місце на кадастровій карті.

Переваги публічної карти колосальні. Після переведення інформації у цифровий формат непорядні люди позбавились можливості одним розчерком пера змінювати межі земельних ділянок, спалювати реєстри, нищити архіви, як це траплялося раніше. Крім того, віднині процеси виділення землі стануть більш прозорими, адже все відображатиметься автоматично. Публічна карта дозволяє громадськості контролювати виділення ділянок у прибережних і заповідних зонах, лісах, контролювати використання земель у зонах обмеження.

 

З допомогою коштів Світового банку

Загальна сума, витрачена на створення Національної кадастрової системи, становить близько 50 млн доларів. Половину цих коштів було витрачено на першу в історії країни аерофотозйомку всієї її території, а це 60 млн гектарів. Для порівняння скажу, що ці карти значно точніші, ніж, наприклад, у “Google” і “Яндекс”, тому що ці компанії знімають поверхню Землі із супутника, а ми проводили зйомку з літаків, що забезпечує вищу якість картинки. Решту суми було витрачено на інфраструктурні проекти: будівництво двох потужних центрів обробки даних (понад 600 терабайтів кожен, тера – 1012), купівлю техніки, прокладання різних каналів зв’язку, забезпечення електроживлення, встановлення комплексного захисту інформації. І все це для більш як 670 регіональних відділень Держземагентства по всій Україні. Без цього ніяк не створити Національної кадастрової системи.

 

До речі, сама публічна кадастрова карта не коштувала державі ані копійки. Програмне забезпечення, на якому вона працює, було розроблене співробітниками Центру державного земельного кадастру, а карту вона підтягує із загальної кадастрової системи.

 

Національна кадастрова система успішно діє і відповідає найкращій світовій практиці. Такого висновку дійшли міжнародні експерти в офіційному звіті Світового банку, які здійснювали комплексну перевірку нововведеної кадастрової системи. Зокрема, Директор Світового банку в Україні Чімяо Фан у пам’ятній записці на адресу Уряду України та Голови Держземагентства Сергія Тимченка відзначив, що досягнення в земельному кадастрі є значним успіхом України, який сприятиме захисту прав власності на землю та поліпшенню прозорості управління земельними ресурсами. Після успішної реалізації кадастрового проекту Світовий банк має наміри продовжити співпрацю з урядом України у сфері земельних відносин.

 

Група фахівців Світового банку була вражена значним обсягом виконаної роботи з впровадження Національної кадастрової системи. Зокрема у листі керівника Світового банку відзначається: “Великий обсяг роботи було виконано за останні кілька місяців для підготовки електронної кадастрової системи та її впровадження в безпрецедентному для даного регіону темпі. Розробку системи, її тестування, приймання, міграцію даних і навчання користувачів було виконано менш ніж за три місяці. Менш як за п’ять місяців створено цифровий архів (включаючи сканування та індексування 16,8 мільйона державних актів, впровадження процедур сканування для документів, що надходять). Досягнуті результати є відмінним прикладом для регіону і в міжнародних масштабах”. Група фахівців Банку заохочує Держземагентство до обміну своїм досвідом з іншими країнами у цілому світі.

 

Нині на адресу Уряду та земельного відомства надходять позитивні відгуки від Світового банку, а численні перевірки з боку контролюючих органів не виявили в роботі фахівців земельної галузі грубих порушень при витрачанні кредитних коштів.

 

Шлях до ефективного управління

Програмний продукт, розроблений фахівцями Держземагентства для кадастрової системи, може приносити країні колосальні кошти, якщо перетворити його на систему геопросторових даних.

 

У нас є основа – електронна карта України, на неї можна накладати будь-які інформаційні шари. У цьому випадку ми наклали кадастровий шар: кордони населених пунктів, районів, земельних ділянок і дані про них. Уже сьогодні розгорнулися роботи над тим, щоб додати інформаційний шар про рельєф, якість ґрунту та оцінку землі. Але, крім цього, можна накладати і бази іншого роду, наприклад, надра, ліси, водні ресурси, містобудівні об’єкти, інженерні комунікації тощо.

 

У результаті виходить глобальна уніфікована система геопросторових даних, що дає можливість приймати комплексні рішення та ефективно управляти ресурсами. За наявності такої системи стане точно відомо, скільки в нас землі, точні дані про її якість, де точно вона розташована, які характеристики ґрунтів, рельєфу, режими використання, у скільки її оцінено, які комунікації проведено тощо. І все це в режимі моментального доступу. Міністерства і відомства – це окремі структури, які мають свої власні бази, ведуть їх переважно на папері і не бачать картини в цілому в масштабах держави. У цьому разі, коли буде створено систему, коли об’ємно можна побачити всі ресурси країни, – це шлях до ефективного управління, шлях до залучення інвестицій.

 

Перший і найважливіший крок уже зроблено, хоча попереду ще дуже багато роботи. Однак, одне беззаперечно: створення Національної кадастрової системи як ніколи раніше наблизило Україну до відкриття ринку сільгоспземель.

 

 

За матеріалами Держземагентства України

П'ятниця, 22 Березня 2013 14:11

Переглядів: 997


Поділитися:

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

partners
partners
partners
partners
partners
partners
Министерство доходов и сборов Украины
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ при ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України
Державна підтримка енергозбереження

Безвізовий режим
Інвестиційний портал Запорізької області